Коротке резюме кейсу
До клініки звернувся пацієнт після ускладнення імплантації, проведеної в іншому медичному закладі. Під час встановлення імплантата на верхній щелепі конструкція проникла у верхньощелепний синус.
Після аналізу комп’ютерної томографії було прийнято рішення провести гайморотомію, видалити стороннє тіло, виконати ревізію та медикаментозну обробку синуса, а також одномоментно встановити новий імплантат відповідного розміру.
Операція тривала 1 годину. Через 5 днів пацієнт не відчував дискомфорту, а через 2 місяці було виконано протезування металокерамічними коронками.
Анамнез
Пацієнта до клініки супроводжував лікар зі стоматології, де раніше проводили імплантацію.
Під час встановлення імплантата у бічній ділянці верхньої щелепи він проник у верхньощелепний синус. Причиною ускладнення стали неправильно підібрані розміри конструкції та некоректне позиціонування імплантата.
Пацієнт потребував невідкладного хірургічного втручання для видалення стороннього тіла та запобігання подальшому розвитку запального процесу.
Діагностика
Після проведення комп’ютерної томографії було підтверджено наявність імплантата в порожнині верхньощелепного синуса.
Під час обстеження також були виявлені ознаки хронічного одонтогенного гаймориту та пошкодження слизової оболонки синуса.
Отже, лікування мало передбачати не лише видалення імплантата, а й повноцінну ревізію та санацію верхньощелепного синуса.
Чому стандартне видалення не підходило
У цій ситуації неможливо було обмежитися простим вилученням імплантата через сформоване ложе.
Конструкція вже перебувала всередині анатомічної порожнини, а супутній хронічний одонтогенний гайморит вимагав відкритого доступу до синуса, оцінки стану його слизової оболонки та ретельної медикаментозної обробки.
Відкладення операції могло призвести до прогресування запального процесу та ускладнити подальше відновлення відсутнього зуба.
Прийняте рішення
За результатами комп’ютерної томографії було складено план одномоментного хірургічного лікування.
Він передбачав:
- проведення гайморотомії;
- видалення імплантата з верхньощелепного синуса;
- ревізію порожнини;
- медикаментозну обробку уражених тканин;
- встановлення нового імплантата відповідного розміру та положення.
Одномоментна заміна дозволила не відкладати відновлення зуба на окремий хірургічний етап.
Етапи лікування
- Невідкладна консультація щелепно-лицевого хірурга.
- Аналіз комп’ютерної томографії та визначення положення імплантата.
- Формування хірургічного доступу до верхньощелепного синуса.
- Видалення стороннього тіла з порожнини синуса.
- Ревізія верхньощелепного синуса.
- Медикаментозна обробка порожнини та пошкодженої слизової оболонки.
- Одномоментне встановлення нового імплантата відповідного розміру.
- Післяопераційне спостереження та реабілітація.
- Через 2 місяці — протезування металокерамічними коронками.
Особливості лікування
Особливістю цього клінічного випадку стало поєднання трьох завдань в межах одного хірургічного втручання: видалення стороннього тіла, лікування одонтогенного гаймориту та повторна імплантація.
Новий імплантат було встановлено з урахуванням анатомії верхньої щелепи та фактичного об’єму кісткової тканини. Правильний вибір його розміру й положення дозволив уникнути повторного проникнення у верхньощелепний синус.
Загальна тривалість операції становила 1 годину.
Результат
Повна первинна реабілітація тривала 5 днів. Після цього пацієнт не відчував болю чи дискомфорту.
Через 2 місяці після повторної імплантації було виконано протезування металокерамічними коронками.
У результаті вдалося:
- видалити імплантат із верхньощелепного синуса;
- провести ревізію та санацію порожнини;
- усунути осередок одонтогенного запалення;
- одномоментно встановити новий імплантат;
- уникнути додаткової операції з повторної імплантації;
- відновити жувальну функцію та естетику зубного ряду.
Своєчасне хірургічне втручання дозволило усунути ускладнення, зберегти можливість імплантації у цій ділянці та завершити лікування без тривалої перерви між етапами.