Гайморотомія — це хірургічне лікування гайморової пазухи при запальних процесах. Часто причиною хронічного гаймориту є інфекції та запальні процеси в ділянці зубів верхньої щелепи. У таких випадках стандартні протоколи лікування отоларинголога або не дають ефекту, або пацієнт відчуває лише тимчасове полегшення. Хронічний гайморит потребує обстеження та втручання щелепно-лицевого хірурга.

Цей напрям знаходиться на перетині стоматології та отоларингології, і помилка в діагностиці або лікуванні може призвести до хронічного запалення та рецидивів. У практиці Ігоря Осадчого гайморотомія — це робота з причинами захворювання, а не лише з його симптомами.

Найчастіше пацієнти звертаються вже з тривалою історією лікування, коли гайморит не минає після медикаментозної терапії або повторюється знову і знову.

Це можуть бути запалення, спричинені інфекцією з коренів зубів, ускладнення після лікування каналів, наслідки видалення зубів або потрапляння пломбувального матеріалу та імплантів у гайморову пазуху.

Окрему категорію становлять випадки, коли пацієнт тривалий час спостерігається у ЛОР-лікаря, але причина запалення залишається невиявленою, оскільки вона пов’язана із зубами.

Гайморова пазуха анатомічно тісно пов’язана з коренями зубів верхньої щелепи. Запальний процес може поширюватися непомітно, а симптоми — маскуватися під звичайний гайморит.

Основна складність полягає в тому, що лікування лише з боку ЛОР-практики не усуває джерело інфекції. У результаті запалення стає хронічним і повертається навіть після тимчасового покращення.

Хірургічне втручання в цій зоні потребує високої точності та розуміння анатомії, оскільки поруч розташовані важливі структури, і будь-яка помилка може призвести до ускладнень.

Основний принцип — усунення причини запалення, а не тимчасове зняття симптомів.

У практиці застосовується хірургічний доступ через порожнину рота, що дозволяє працювати безпосередньо з джерелом інфекції без травматичних втручань з боку пазухи. Такий підхід знижує навантаження на організм і прискорює відновлення.

Лікар оцінює клінічну ситуацію комплексно: стан зубів, пазухи, наявність сторонніх тіл і загальний прогноз. За необхідності одночасно вирішуються кілька завдань — видалення причинного зуба, санація пазухи та відновлення умов для подальшого лікування.