Коротке резюме кейсу
До клініки звернувся пацієнт із хронічним генералізованим пародонтитом у стадії загострення. Через тривалий запальний процес частина зубів стала рухомою, з’явилися гноєтеча, неприємний запах із рота та постійний біль.
Після комплексної діагностики було прийнято рішення видалити зуби, які вже неможливо було зберегти, усунути вогнища інфекції, відновити анатомію альвеолярного відростка та встановити 5 імплантатів системи I-System.
Через 2,5 місяця пацієнту виконали протезування цирконієвими коронками, повністю відновивши функцію та естетику нижньої щелепи.
Анамнез
Пацієнт звернувся після тривалого лікування у лікаря-пародонтолога в іншій клініці, яке не принесло очікуваного результату.
Основними скаргами були постійна кровоточивість слизової, гноєтеча, рухливість зубів, неприємний запах із рота та больові відчуття.
Під час огляду стало зрозуміло, що частину зубів уже неможливо врятувати через значне руйнування тканин пародонта. Водночас інші зуби ще можна було зберегти після відповідного лікування.
Діагностика
Після проведення ортопантомографії та комп’ютерної томографії було діагностовано хронічний генералізований пародонтит у стадії загострення та часткову адентію.
Дослідження підтвердили значну втрату кісткової тканини навколо окремих зубів і наявність зон хронічного запалення.
Також були визначені ділянки, де після видалення зубів необхідно було відновити контур альвеолярного відростка для подальшого раціонального протезування.
Чому стандартне лікування не підходило
При тяжких формах пародонтиту недостатньо лише усунути запалення або видалити окремі зуби.
Після тривалого запального процесу кісткова тканина нерідко втрачає природний контур. Якщо не відновити її форму, можуть виникнути як естетичні, так і функціональні проблеми під час подальшого протезування.
Саме тому лікування вимагало комплексного підходу: ліквідації інфекційних осередків, видалення безнадійних зубів, збереження тих, що ще могли функціонувати, реконструкції кісткових дефектів і лише після цього — імплантації.
Водночас кістково-пластичний матеріал використовувався не як опора для імплантатів, а виключно для відновлення зовнішнього контуру альвеолярного відростка після втрати кістки внаслідок пародонтиту.
Прийняте рішення
Було прийнято рішення провести комплексне хірургічне лікування.
План лікування включав видалення безнадійних зубів, санацію запальних осередків, відновлення дефектів альвеолярного відростка кістково-пластичним матеріалом у ділянках втрати кістки, встановлення 5 імплантатів системи I-System та подальше протезування цирконієвими коронками.
Окремим завданням було максимально зберегти власні зуби пацієнта та уникнути необґрунтованого використання мостоподібних конструкцій.
Етапи лікування
- Консультація щелепно-лицевого хірурга та комплексна діагностика.
- Проведення ортопантомографії та комп’ютерної томографії.
- Видалення п’яти зубів, які не підлягали лікуванню.
- Усунення запальних осередків і санація тканин.
- Відновлення дефектів альвеолярного відростка кістково-пластичним матеріалом для формування естетичного контуру.
- Встановлення 5 імплантатів системи плато I-System.
- Післяопераційне спостереження та реабілітація.
- Через 2,5 місяця — встановлення 7 цирконієвих коронок.
- За бажанням пацієнта — додаткове встановлення ще одного імплантата I-System для відмови від мостоподібної конструкції.
- Встановлення цирконієвої коронки на додатковий імплантат.
Особливості лікування
Особливістю цього клінічного випадку стало поєднання лікування генералізованого пародонтиту з одночасною імплантацією.
Після усунення осередків інфекції було проведено реконструкцію дефектів альвеолярного відростка для відновлення природного контуру щелепи.
На завершальному етапі, враховуючи побажання пацієнта, було встановлено ще один імплантат. Це дозволило уникнути об’єднання власних зубів мостоподібною конструкцією та виконати більш фізіологічне ортопедичне лікування.
Результат
Термін лікування становив 2,5 місяця.
Пацієнту встановили 5 імплантатів системи I-System, а після завершення остеоінтеграції виконали протезування цирконієвими коронками.
У результаті вдалося:
- повністю усунути осередки хронічного запалення;
- ліквідувати гноєтечу, біль і неприємний запах із рота;
- відновити анатомічний контур альвеолярного відростка;
- встановити імплантати та відновити відсутні зуби;
- уникнути мостоподібної конструкції завдяки додатковому імплантату;
- повернути повноцінну жувальну функцію та естетику нижньої щелепи.
Комплексний підхід дозволив не лише усунути наслідки тяжкого пародонтиту, а й створити надійні умови для довготривалого функціонування імплантатів і ортопедичних конструкцій.